Що таке NFT-токени і навіщо вони митцям?

08 Листопада 2021

Токенізація цифрового мистецтва як інструмент для інтелектуальної власності

З розвитком цифрових технологій можливості для експонування мистецтва збільшилися в геометричній прогресії, а разом з цим і питання про право інтелектуальної власності. Нові технологічні розробки, такі як комп’ютерні програми для малювання та редагування зображень, надали художникам нові способи створювати мистецтво та ділитися ним онлайн. Однак технології кардинально змінили ситуацію ще і з використанням контенту. Тепер простіше, аніж будь-коли, знайти зображення оригінального твору мистецтва в Інтернеті та використовувати цифрові програми для його відтворення. Хоча такі інноваційні продукти розширили доступ громадськості до мистецтва, однак простота доступу також призвела до появи нових проблем у сфері права інтелектуальної власності.

Митці в оцифрованому світі

Вибух онлайн-ринку контенту змінив способи створення, сприйняття та володіння цифровим мистецтвом. Наприклад, можна просто зберегти собі зображення твору на робочому столі чи у «Моїх документах», й таких збережених копій, які не відрізняються від оригіналу, може бути безліч. Так само файл .MP3 можна легко завантажити та зберегти на своєму комп’ютері.

Очевидно, постає запитання: як у цифровому світі довести право інтелектуальної власності та оригінальність, які не залежать від того, скільки копій об’єкта існує у світі? Для відповіді на нього сьогодні доволі популярними є невзаємозамінні токени (англ. — non-fungible token, NFT).

Як і криптовалюта, NFT захопили світ штурмом. Усе токенізується. NFT, або «невзаємозамінні токени», — це цифрові файли з унікальною ідентичністю, яка перевіряється на блокчейні.

Біткоїни або фіатну валюту можна вважати цілком взаємозамінними (або «замінними»). Для прикладу, якщо хтось винен вам п’ять гривень, то, очевидно, байдуже, чи поверне така особа вам п’ять купюр по одній гривні або ж п’ять гривень однією купюрою (навіть якщо кожна з них має унікальний серійний номер). Те ж саме з біткоїнами — це товар.

Однак NFT є «незамінними», оскільки кожен NFT є певною мірою унікальним (принаймні теоретично). NFT можуть являти собою «оригінал» один з одного, наприклад, унікальний витвір мистецтва.

Фактично NFT можуть представляти майже будь-яку реальну або нематеріальну власність, включаючи твори мистецтва, музику, відео, предмети колекціонування, колекційні картки, віртуальні предмети відеоігор або навіть нерухомість. Загалом NFT — це цифрова версія сертифіката автентичності, втілена в блокчейні.

Використання NFT-токенів дозволяє розв'язати проблему підтвердження права власності на віртуальний об'єкт. Завдяки цьому можливо встановити, ким був створений певний контент, хто є його власником і разом з тим засвідчити його оригінальність.

NFT-токени наразі активно застосовуються художниками, музикантами, дизайнерами одягу, розробниками ігор для представлення та продажу свого продукту на онлайн-майданчиках. Проте особливого поширення вони набули серед авторів і поціновувачів цифрового мистецтва, які активно продають і купують NFT-об’єкти на блокчейн-платформах.

Типи проблем у митців та інвесторів, які можуть виникнути з використанням NFT

NFT і автентичність. Однією з найбільш фундаментальних відмінностей між класичним і цифровим мистецтвом є ступінь, до якого кожне може бути відтворене. У разі копіювання оригінального класичного твору мистецтва оригінальний твір і кожна наступна копія збережуть свої окремі та відмінні ознаки. Тоді як цифрові твори мистецтва за своєю суттю відтворюються — ідеально й безмежно — без значущої ієрархії оригіналів чи копій.

Намагаючись нав’язати цифровому мистецтву певну міру «автентичності» або «оригінальності» (отже, і цінності), світ мистецтва вхопився за NFT як за спосіб штучно позначити конкретне втілення роботи як «оригіналу», щодо якого всі інші версії мають бути оцінені. Це певною мірою ілюзія: вона не перешкоджає створенню кількох NFT для одного твору мистецтва, а також не зупиняє створення та продаж копій, які не належать до NFT. Однак такі обмеження можуть бути узгоджені контрактом, і це було б розумним кроком для тих, хто прагне захистити свої інвестиції в цифрове мистецтво.

NFT і авторське право. Як і у випадку з класичним мистецтвом, продаж об'єкта цифрового мистецтва зазвичай не включає в себе передачу авторських прав на такий об'єкт. Це чітко обмежує те, що можна, а що не можна робити з мистецтвом, — покупець, як правило, отримує лише право використовувати такий твір мистецтва для особистого задоволення, але не для комерціалізації. Хоча можливо викупити права на комерціалізацію або навіть усі авторські права, це потребуватиме окремих переговорів, за результатами яких слід укласти договір про розпоряджання майновими правами або ліцензійний договір. В іншому разі володіння контентом істотно обмежене і не дозволяє «покупцеві» комерціалізувати його саме як цифровий контент чи артоб’єкт на товарах (наносити на упаковку, виробляти мерч або готову продукцію та багато інших варіантів у виробничій сфері).

Цифрове мистецтво та права третіх сторін. У нинішній атмосфері «золотої лихоманки» блокчейну багато NFT карбуються, майже не звертаючи уваги на довгострокове обслуговування або права третіх сторін. Це може піддати художників, власників і галереї ризику потенційно складних, тривалих і дорогих судових розглядів.

У відповідь на претензії про порушення прав інтелектуальної власності багато онлайн-маркетплейсів впроваджують процедури «видалення» або дехостингу творів, наявність прав на які не може бути підтверджена. Таким чином, власник цифрового твору мистецтва, який містить твір третьої сторони, може виявити, що його доступ до такого твору заблоковано через відсутність підтвердження наявності прав.

У такій ситуації буде корисно мати можливість скористатися відповідними гарантіями, заявами та відшкодуваннями, але вони не обов’язково можуть бути включені в усі контракти. Золоте правило тут — «отримайте це письмово!».

Матеріал опублікований на zn.ua

Автори