Прийняття проекту Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків дозволить стимулювати консолідацію у банківському секторі України

23 лютого 2017 року Верховною Радою України прийнято у першому читанні давно очікуваний ринком проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (законопроект №6010), що має на меті надати українським банкам дієві механізми оперативного вирішення проблеми капіталізації, зумовленої, з одного боку, погіршенням фінансового стану банків внаслідок фінансової кризи, а з іншого боку – посиленням вимог до мінімального розміру статутного капіталу банків, які зобов’язані до 11 липня 2017 року збільшити свої статутні капітали до 200 мільйонів гривень (та продовжувати поступове збільшення їх розмірів до досягнення 500 мільйонів гривень в 2024 році).

Поряд зі встановленням для банків спрощеної процедури капіталізації за рахунок додаткових внесків акціонерів, законопроект №6010 надає банкам можливість скористатись альтернативним механізмом, що також матиме результатом збільшення статутного капіталу, але при цьому не вимагатиме додаткових фінансових вливань від акціонерів банків, - спрощеною процедурою реорганізації шляхом приєднання.

Зокрема, законопроектом передбачається суттєве зменшення строків погоджувальних та реєстраційних процедур, що здійснюються в процесі приєднання регуляторами (НБУ, НКЦПФР та АМКУ), відміна обов’язку здійснювати викуп акцій у акціонерів, які на загальних зборах голосуватимуть проти приєднання, та обов’язку задовольняти вимоги кредиторів банку, що приєднується, скорочення строків скликання загальних зборів для вирішення питань щодо приєднання. Завдяки вказаним новелам очікується, що, банки, які приймуть рішення про приєднання, зможуть завершити цей процес за декілька місяців (в рамках існуючої на сьогодні законодавчої бази цей процес займає більше 1 року як показала практика останніх злиттів, які здійснили банки групи Credit Agricole та банки групи UniCredit).

Іншим важливим нововведенням законопроекту є визначення вперше на законодавчому рівні моменту виникнення правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків банку, що приєднується, у банку-правонаступника (передбачається, що таке правонаступництво виникає з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами банків). Таким чином буде усунена неврегульованість цього питання на законодавчому рівні, яка зумовлювала його неоднакове тлумачення судовими органами і на практиці могла викликати проблеми (до дати виключення банку, що приєднується, з ЄДР) при здійсненні банком-правонаступником примусового стягнення за кредитними/забезпечувальними договорами, які були передані йому за передавальним актом, при обґрунтуванні нарахування процентів та комісій за такими договорами тощо.

Крім того, законопроект передбачає запровадження досі невідомої ринку процедури добровільного припинення банківської діяльності без ліквідації банку як юридичної особи.

Законопроект №6010 пропонується до прийняття у якості антикризового заходу, спрямованого на стабілізацію банківської системи України, у зв’язку з чим діяти від буде тимчасово - до 01 серпня 2020 року.

«Розробка законопроекту №6010, ініціатором якого виступив НБУ, стала результатом, зокрема, довготривалої діяльності робочої групи за участі експертів ринку (включаючи юристів ЮФ AEQUO), метою діяльності якої було реформування процесу реорганізації банків. Маючи унікальний досвід супроводження чотирьох з семи банківських приєднань, що відбулись в останні 7 років, ми були раді поділитися нашим баченням проблемних аспектів процесу приєднання банків та надати рекомендації щодо їх усунення», коментує партнер, керівник практики банківського та фінансового права ЮФ AEQUO Юлія Кирпа.

«Прийняття вказаного законопроекту, який створить спеціальне правове поле для вирішення на тимчасовій основі питання консолідації банків, є важливим кроком до стимулювання банківських злиттів в найближчі роки», продовжує Юлія Кирпа.

«Разом з тим, потрібно розуміти, що в силу своєї антикризової тимчасової природи, його основною метою є запровадження додаткового інструменту для порятунку українських банків (в першу чергу – малих та середніх) від неплатоспроможності, зумовленої недостатньою капіталізацією, а не системне вирішення всіх проблемних питань банківських реорганізацій (свідченням чого, наприклад, є закріплення в законопроекті існуючого на сьогодні підходу щодо конвертації акцій в процесі приєднання за номінальною (а не ринковою) вартістю, який впродовж багатьох років називався експертами як головна перешкода для злиттів між непов’язаними між собою банками). У зв’язку з цим, варто наголосити на необхідності продовження роботи над комплексними змінами до загальних норм законодавства про реорганізацію банків з метою впровадження в Україні найкращих світових підходів та усунення всіх існуючих перешкод до консолідації».