Україна продовжує реформувати систему державного експортного контролю в межах ширшої політики зі зміцнення вітчизняної оборонної промисловості та розвитку міжнародного оборонно-промислового співробітництва. Після запровадження режиму Defence City Уряд пропонує новий механізм, покликаний спростити процедури експорту для українських виробників оборонної продукції, водночас зберігши необхідні запобіжники для захисту національної безпеки та забезпечення пріоритетності внутрішніх оборонних потреб.
Кабінет Міністрів України схвалив новий Порядок здійснення експорту товарів військового призначення та подвійного використання на період дії правового режиму воєнного стану. На відміну від чинної системи експортного контролю, новий Порядок не замінює існуючу процедуру, а запроваджує окремий прискорений механізм, покликаний спростити експорт у межах ініціативи Drone Deal, зберігаючи при цьому державний контроль за стратегічно важливими операціями.
Які зміни передбачено?
Новий Порядок запроваджує окремий режим експорту, який функціонуватиме паралельно з чинною системою ліцензування. Він поширюється на товари військового призначення, товари подвійного використання, а також технології військового призначення та подвійного використання, включаючи передачу технологій та окремі операції щодо об'єктів права інтелектуальної власності.
Для експорту готових виробів військового призначення дозвіл вимагатиметься, якщо вартість зовнішньоекономічного контракту становить 15 млн грн і більше. Водночас технології, комплектуючі та складові частини товарів підлягатимуть дозвільній процедурі незалежно від вартості контракту.
Однією з ключових практичних змін є те, що окремі операції більше не проходитимуть повну стандартну процедуру експортного контролю. Натомість вони можуть здійснюватися за спрощеною процедурою, яку безпосередньо контролюватиме Державна служба експортного контролю України, що скоротить як кількість етапів погодження, так і загальний строк розгляду заяв.
Прискорена процедура отримання дозволу
Відповідно до нового Порядку Державна служба експортного контролю України має прийняти рішення про видачу або відмову у видачі дозволу протягом 30 календарних днів, тоді як за чинною процедурою строк розгляду може сягати 90 днів.
Реформа також запроваджує принцип "мовчазної згоди". Якщо Міністерство оборони або уповноважені органи безпеки й розвідки не нададуть своєї позиції у визначені законодавством строки, відповідне погодження вважатиметься наданим автоматично. Такий механізм покликаний мінімізувати процедурні затримки, зберігаючи при цьому обов'язковий міжвідомчий контроль.
Водночас Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю й надалі розглядатиме окремі категорії операцій, зокрема:
експорт до держав, які не є учасниками механізму Drone Deal;
експорт критично важливих товарів або технологій військового призначення;
операції, щодо яких під час міжвідомчого погодження виникли застереження з боку органів безпеки чи розвідки.
Рамкова модель Drone Deal
Спрощений режим експорту є складовою ширшої ініціативи Drone Deal, яка створює правову основу для довгострокового оборонно-промислового співробітництва між Україною та державами-партнерами.
На відміну від традиційної моделі експорту озброєння, Drone Deal спрямований не лише на постачання продукції, а й на розвиток спільного виробництва, передачу технологій та реалізацію інших спільних оборонних проєктів. Це створює додаткові можливості для українських виробників долучатися до міжнародних виробничих ланцюгів та партнерських промислових проєктів.
Водночас новий механізм зберігає можливість держави надавати пріоритет забезпеченню власних оборонних потреб, залишаючи експорт під контролем з точки зору національної безпеки.
Ключові запобіжники
Попри суттєве спрощення процедур експорту, новий режим передбачає низку механізмів, покликаних гарантувати належний рівень захисту обороноздатності України, зокрема:
Міністерство закордонних справ формуватиме перелік держав, до яких може застосовуватися спрощена процедура;
Міністерство оборони вестиме та регулярно оновлюватиме перелік критично важливих товарів і технологій, експорт яких може становити загрозу обороноздатності держави;
операції з такими товарами, експорт до держав, які не охоплюються новим механізмом, а також випадки, що викликають застереження з боку органів безпеки, і надалі проходитимуть додатковий контроль.
Порядок також зберігає пріоритетне право держави на закупівлю продукції для потреб Збройних Сил України. Якщо Міністерство оборони або інший державний замовник має намір закупити продукцію, що планується до експорту, у видачі дозволу може бути відмовлено, якщо експортер не надасть письмових гарантій виконання своїх зобов'язань за державними оборонними контрактами.
Водночас для забезпечення балансу між інтересами держави та бізнесу Порядок встановлює, що відповідний державний замовник має укласти контракт протягом 30 календарних днів. Якщо цього не відбудеться, експортер має право повторно звернутися за отриманням дозволу, а зазначена підстава більше не може бути використана для повторної відмови.
Новий механізм платежів
Новий Порядок також запроваджує окремий механізм плати за видачу дозволів, розмір якої залежить від вартості продукції або технології.
Плата становитиме:
20% вартості готових товарів військового призначення або подвійного використання;
30% вартості комплектуючих;
20% вартості технологій військового призначення або подвійного використання.
Крім того, якщо передані технології надалі використовуватимуться для виробництва продукції, яка експортуватиметься до третіх держав поза межами погодженого механізму співробітництва, застосовуватиметься додатковий платіж у розмірі 20% вартості такої продукції.
Що це означає для оборонних компаній?
Запропонована реформа є ще одним важливим кроком на шляху до модернізації української системи експортного контролю та її адаптації до потреб оборонної промисловості, що стрімко розвивається.
Очікується, що завдяки скороченню строків ліцензування, більш прогнозованій процедурі погодження та розширенню можливостей міжнародного оборонно-промислового співробітництва новий режим сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських виробників оборонної продукції на міжнародних ринках.
Водночас реформа зберігає комплексний механізм державного контролю, покликаний забезпечити, щоб міжнародне співробітництво не суперечило інтересам національної безпеки України та не перешкоджало своєчасному забезпеченню потреб сектору оборони.